Із 18 по 23 липня 2016 р. у м. Ганновер (ФРН) пройшов Х-й Міжнародний Г. В. Ляйбніц-конгрес на тему «За наше щастя, чи щастя інших». Ці слова належать відомому німецькому дипломату, вченому, філософу, богослову, юристу, математику та інженеру Готфріду Вільгельму Ляйбніцу (1646–1716), різним аспектам творчості якого був присвячений цьогорічний ювілейний конгрес.

Організаторами конгресу виступили уряд Федеральної землі Нижня Саксонія (голова, доктор Штефан Вайль), Міжнародне товариство ім. Г. В. Ляйбніця (президент, професор Еріх Барке), Ганноверський університет ім. Ляйбніця (ректор, професор Фолькер Еппінг) та Департамент досліджень творчості Ляйбніця у Ганновері (керівник, професор Венчао Лі).

Близько 450 науковців із 33 країн світу приїхали до Ганновера, щоб брати участь у названому міжнародному форумі, який відбувається один раз на п’ять років. Цього разу форум був присвячений 370-й річниці з дня народження (1 липня 1646 р.) та 300-й річниці з дня смерті (14 листопада 1716 р.) Ляйбніця. Представники Європи, Азії, Австралії, Південної та Північної Америки запропонували учасникам і гостям конгресу біля 300 доповідей щодо різних аспектів творчості німецького вченого. Після привітання організаторів у перший день конгресу було виголошено дві відкриті доповіді: «Теорії війни та миру: Внесок Ляйбніця у мислення 18-го сторіччя» (професорка Кетрін Уілсон, Йоркський університет, Велика Британія) та «Вчення Ляйбніця: Від піщинки до нескінченності неба» (професор Герберт Брегер, Ганноверський університет ім. Ляйбніця, ФРН).

Серед учасників Х-го Міжнародного Ляйбніц-конгресу у Ганновері був професор кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» ХНТУСГ ім. Петра Василенка, доктор філософських наук Абашнік Володимир Олексійович. Його доповідь була присвячена темі «Ляйбніц як захисник християнства. Харківське університетське богослов’я (1804–1920) про Ляйбніця». У ній представник нашого університету розглянув основні етапи розвитку трьох богословських кафедр Харківського університету (догматичного і морального богослов’я, історії церкви, канонічного права) в названий період, а також творчість професорів цих кафедр в контексті сприйняття ними й критики релігійно-філософського вчення Ляйбніця, зокрема в його творах «Монадологія» та «Теодицея». Після своєї доповіді, яка в розширеному варіанті вже надрукована у 5-ти томному зібранні матеріалів конгресу, Абашнік В. О. дав коротке інтерв’ю кореспондентці «Північно-німецького радіо» (Гамбург) щодо німецько-українських філософських, наукових та культурних зв’язків.